Графік роботи практичного психолога ЗОШ № 47 на 2016-2017 навчальний рік

Систематична робота практичного психолога передбачає:

 

1.     Науково-організаційна робота

1.1.Оформлення документації. Заповнення карток, журналів. (протягом року)

2. Психологічна просвіта

2.1. Виступи на педрадах, семінарах тощо.

2.2. Виступи на батьківських зборах та інше.( за запитом, протягом року)

3. Психологічна діагностика

3.1. Індивідуальна психологічна діагностика за проблемами дітей і батьків. ( протягом року)

3.2. Спостереження за навчально-виховним процесом з метою надання психологічної 
допомоги класним керівникам. (протягом року)

4. Психологічне  консультування

4.1. Індивідуальне консультування батьків. (за запитом, протягом року)

4.2. Індивідуальне  консультування учнів.( за  запитом, протягом року)

4.3. Індивідуальне консультування педагогів.( за запитом, протягом року)


 
 
ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ
 
1. «Встановлення меж дозволеності».
2. Чіткі рамки допустимої поведінки дитини повинні базуватися на фундаменті сердечної близькості.
3. Встановлені межі повинні відповідати віку й не повинні вступати в протиріччя з потребами дитини.
4. Встановлюйте межі, які дають можливість маленьких перемог.
5. Всі правила, вимоги, обмеження й заборони повинні бути погоджені між батьками й тими, хто бере участь у вихованні дитини.
6. «Наслідки (санкції) повинні випливати безпосередньо з поганої поведінки»
         Знання правил, установлених у доброзичливій формі з боку батьків, робить життя дитини більш усвідомленим, організованим, а також створює відчуття безпеки й внутрішнього комфорту.
         Спостереження агресивних дітей і робота з ними привели нас до висновку, що повністю збігається з думкою австралійського психотерапевта В. Оклендер: «Я сприймаю дитину, людину, якою рухає почуття гніву, відкинутості, тривоги, незахищеності, образи.... У неї часто простежується низька самооцінка. Вона не здатна або не хоче, або боїться виразити те, що відчуває, іншим способом, тому що якщо вона це зробить, то може втратити силу, що лежить в основі агресивної поведінки. Вона відчуває, що це єдиний шлях, який сприяє виживанню».
       Агресивна поведінка дітей—це своєрідний сигнал SОS, крик про допомогу, про увагу до свого внутрішнього світу, в якому накопичилося надто багато руйнівних емоцій, з якими дитина самостійно впоратися не може.
Як допомогти агресивній дитині
 

 

 

Робота вчителів з категорією дітей повинна проводитися в трьох направленнях:

 

 

    Робота з гнівом. Дитині дають змогу проявити почуття гніву, але при цьому поступово витісняють стереотипне сприйняття традиційних агресивних об’єктів ( монстрів, вампірів тощо). Наприклад, при малюванні « злого» персонажа дитині пропонують додати до нього симпатичні деталі: бантики, зірочки, книжки. Водночас учать міркувати про причини і наслідки агресивної поведінки, а також контролювати себе в ситуаціях, що викликають відповідні реакції.
      Агресивні діти, як правило, претендують на « сильні» ролі й категорично заперечують свої страхи. Тому потрібно дати дитині змогу не приховувати, а проявляти почуття страху, щоб вона вчилася не соромитися виражати їх.
      Навчання дітей навичками розпізнавання і контролю, вміння володіти собою в ситуаціях, які провокують спалахи гніву.
     Формування здібності до емпатії, довіри, співчуття та співпереживання. Вчити дітей аналізувати причини агресивної поведінки та її наслідки. Слід зазначити, що діти, схильні до захисної агресивності, легко малюють або фантазують на агресивні теми, із задоволенням виконують ролі агресивних героїв і заперечують у собі почуття страху.
    Гнів не обов’язково призводить до агресії, але чим частіше дитина і дорослий мають почуття гніву, тим вища вірогідність прояву різних форм агресивної поведінки. Розвиток емоційної сфери допоможе дітям відчути радість життя та зберегти своє здоров'я.
 
 
Поради для батьків агресивних дітей
При взаємодії з агресивною дитиною:
  • приймайте дитину такою, яка вона є;
  • висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;
  • розширюйте кругозір дитини;
  • включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконуваній справі;
  • ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.
  • Боротися з агресивністю потрібно терпінням. Це найбільша чеснота, яка тільки може бути в батьків і вчителів.
  • Поясненням. Підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися.
  • Заохоченням. Якщо ви хвалите свого вихованця за гарне поводження,; то це розбудить у ньому бажання ще раз почути цю похвалу.
 
Поради для батьків дітей, які відчувають страхи
Якщо дитина відчуває страхи:
  • приймайте дитину такою, яка вона є, даючи їй можливість змінитися;
  • розвивайте в дитині позитивні емоції, частіше даруйте їй свій час і увагу;
  • з розумінням ставтеся до переживань і страхів дитини; не висміюйте
  • їх і не намагайтеся рішучими методами викорінити цей страх;
  • заздалегідь програвайте з дитиною ситуацію, що викликає страх.
Поради для батьків дітей, схильних до брехні
 
Якщо дитина бреше, додержуйтеся таких правил:
  • частіше хваліть дитину, заохочуйте її за гарні вчинки;
  • якщо ви впевнені, що дитина бреше, постарайтеся викликати її на відвертість, з'ясувати причину неправди;
  • знайшовши можливу причину неправди, постарайтеся делікатно усунути її так, щоб розв'язати цю проблему;
  • не карайте дитину, якщо вона сама зізнається в неправді, дасть оцінку власному вчинку.
Рекомендації батькам та педагогам у роботі з агресивними дітьми
 
       Стратегія на усвідомлення дитиною агресивної та невпевненної поведінки: Не намагайтеся зрозуміти характер дитячої агресивності – захисний або більше схожий на жорстокість  без співчутя до ображеного; стимулюйте усвідомлення дитиною особливості вибухової та невпевненої поведінки; допомагайте агресивним дітям адекватно оцінювати емоційний стан дитини – жертви агресії, притиснення;  частіше розмовляйте з агресивними дітьми про палітру його особистого емоціональног стану; частіше питайте у агресивних дітей про варіанти вирішення конфліктних ситуацій; пояснюйте агресивній дитині дитині, якими іншими негресивними методами він може самовпевнитися, звернути увагу на себе інших людей; поясність дитині що таке спалах  гніву, покажіть руками, намалюйте стимулюючі позитивні  емоції, інтерес і відчуття гумору, питайте у агресивної дитини в яких ситуаціях він частше всього стає сердитим, втрачає над собою  контроль;пояснюйте агресивній дитині, навіщо необхідно і що означає «контролювати» власну агресію.
Використовуйте стратегію стимуляції гуманних почуттів у агресора до інших дітей:  стимулюйте у агресивних  дітей вміння визнавати вслані помилки, переживання відчуття незручності, провини за агресивну поведінку; вчіть дитину  не перекладати провину на його агресивну поведінку на інших; розвивайте у агресивних дітей почуття симпатії; переживання до інших, одноліток, дорослих, тварин…
Стратегія на реакцію агресивної поведінки дітьми: допомагайте дитині висловити негативні емоціональні настрої не гнівом і ворожістю, а іншими  емоціями та поведінкою; вчить проявляти гнів в стриманій формі вчіть агресивну дитину говорити словами про те, що ому подобаєтья або неподобається; вчіть дитину висловлювати агресію словами, а не фізичною силою; намагайтеся, виористовуючи почутт гумору, пояснити дитині схильній до агресії, що: « Якщо хтось на тебе свариться, то не потрібно сваритися у відповідь.»
Стратегія на моделювання через провокацію і пропрорцію стану «тут і зараз»: вчить агресивних і образливих дітей, передавати мяч по колу обмінюючись необразливими іменами, жартівливиими прізвиськами; якщо дитина спеціально дратує інших, то сворюйте ігрові ситуації, в яких він будезмушений брати відповідальність за таку поведінку.
   Стратегія на переключення стану; стимулюйте позитивні емоції у агресивних дітей з метою переключення з агресивного стану на інше; використовуйте новину, незвичайність, раптовість ігрової і неігрової поведінки з предметами, щоб переключити дитину на неагресивну поведінку.
       Стратегія на попередження агресивного стану:
 У дитини – не давйте ярлика на агресивну дитину «ти злий», «забіяка»
 У дорослих – памятайте, що у вас є, як мінімум 15 стратегій, тобото найбільше спільних способів змінити поведінку.
Використовуйте стратегію стимуляції почуття гумору; оцінки, а не для провокації,·Ситуативно – індивідуальної агресії у дітей.
 

 

Форма входа

Запрошуємо

на офіційний сайт загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів № 47
міста Маріуполь

Презентація опорної школи
Ошибка в воспроизведении
Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Погода у місті
Кто онлайн

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Друзі
Безкоштовний хостинг uCoz||Телефон: 47-36-38 Адреса навчального закладу: м. Маріуполь, вул. Лута 32